Річка Протока

Річка Протока - ліва притока річки Рось. З давніх часів до сьогодення назва  річки зазнавала змін. На старих мапах можна відшукати Рут, Рот, Руток, Роток. В  ХІХ столітті білоцерківці називали саму річечку Ротком, а також прилеглу до неї частину Білої Церкви – передмістя Роток. Очевидно, що саме ці форми були перехідними до сьогоднішньої назви річка Протока.

 Протока бере початок поблизу сіл Фастовець Фастівського району і Мар’янівка Васильківського району Київської області. Протікає річка через села Ксаверівка, Пінчуки, Гребінки, Саливінки, Соколівка, Храпачі, Скребиші, Піщана. Впадає р. Протока в Рось на території сучасної Білої Церкви. У річку Протока впадає дві притоки - Чернявка та Рутка та безліч струмків без назви.

Довжина Протоки складає 64,5 км, площа водозбору – 630 км². На річці знаходиться 135 ставків та два водосховища – в селах Саливінки та Ксаверівка та 9 технологічних водойм загальною площею близько 3,5 тис. гектарів. Найбільша водойма раніше носила назву Рутське озеро, а сьогодні це Саливінківське водосховище, біля цукрового заводу яке було побудоване ще 1873 році графинею Марією Браницькою. Графам Браницьким також належав цегельний завод, на якому працювали два водяні млини, олійниця, кілька кузень. Водність річки Протока дозволяла забезпечити водою ці підприємства.

На даний час річка Протока зазнала значного антропогенного навантаження. Русло її перезарегульоване. Значна кількість гідротехнічних споруд – безгосподарні, доглядові та експлуатаційні роботи на них не проводяться. Технологічні водойми, що перебувають у користуванні ПрАТ «Білоцерківсільрибгосп» не стали винятком. Більшість з них замулена, заросла водною рослинністю. Водності р. Протока не вистачає щоб заповнити їх.

Значною пам'яткою давнини в басейні р. Протока - є Змієвий вал, який починається від цукрового заводу в с. Саливінки і тягнеться через Гребінки до Устимівки. Змієві вали — це система могутніх земляних укріплень, яка по Київщині становить близько тисячі кілометрів. Ця побудова як вважають вчені, відноситься ще до скіфських (VII — III ст. до н. е.) чи ранньо-словенських часів (епоха зарубинецької та черняхівської культур (III ст. до н. е. — V ст. н. е.).

Ще на початку XIX століття навколо села Саливінки було 15 курганів, 4 з яких носили назви Могила Кужелина, Могила гостра, Могила щербина та Маняк. Саливінки, як і вся Васильківщина, знаходились в Перепетовому полі.  Вперше воно згадується в літописі за 1151 рік у зв'язку з князівськими усобицями у кін. 1140-х – поч. 1151рр. між князями Ізяславом Мстиславичем і Юрієм Володимировичем Долгоруким, коли відбулася вирішальна битва в ході боротьби за Київ. У «Повісті минулих літ» написано про цю битву біля Рутського озера на річці Рутець. Окрім, цієї битви в історії р.Протока  згадується битва в урочищі біля Рута у 1511 році, коли було  розбито великий загін татар об'єднаними русько-литовським силами.

На вимогу статті 82 Водного кодексу України, РОВР річки Рось здійснило розрахунок зарегульованості до річки Протока, та встановило водні об'єкти що підлягають ліквідації.  Про що, разом із органами місцевого самоврядування були складенні відповідні документи. Тому, річка Протока включена до проекту «Водна ініціатива плюс Європейського Союзу для Східного партнерства» та є надія, щодо відродження даної річки.