Проблеми, яким чимало років, вирішувати складно..

Щойно в газеті “Урядовий кур’єр” опубліковано чергову статтю про екологічні проблеми – на цей раз річки Рось. Те, що поважна газета висвітлює такі проблеми, звичайно добре. Проте навіть поважна газета не взмозі окреслити прості рішення щодо посталих проблем докілля.
Однією з таких проблем є перетворення більшості річок країни на каскад ставків і водосховищ. Переважно це зроблено десятки, а інколи навіть сотні років тому. У багатьох випадках користь від зарегулювання річок супроводжується негативними наслідками, про які раніше не думали. Такими наслідками є інтенсивний розвиток синьозелених водоростей, замулення і заростання водойм, зменшення концентрації розчиненого кисню. Проблема ускладнюється ще й тим, що нині людство стикнулося з глобальним потеплінням. Теплішим стає не лише повітря, а й вода. Невипадково, що за цих умов трапляються замори риби.
За цих умов звичайно шукають чинники, які спричинили негативні наілідки. Цей пошук складний і не завжди успішний. Звичайно негативні наслідки виникають внаслідок поєднання кількох чинників. Такими чинниками є збудовані греблі (це відповідальність одних людей), а також забруднення води (у цьому винні зовсім інші). Додамо, що нинішні власники чи користувачі ГЕС не несуть жодної відповідальності за прорахунки, зроблені десятки чи сотні років тому. Вони є також громадянами країни і їм не байдужий її екологічний стан.
У багатьох випадках, коли є науково обгрунтовані рекомендації та можливість, деякі заходи виконують. Наприклад, свого часу на Корсунь-Шевченківській ГЕС було змонтовано невеличкі турбіни, які цілодобово скидають воду в нижній б’єф з однойменного водосховища. Закупівля і монтаж цього устаткування обійшовся власнику гідровузла в копієчку. Крім того, маленька турбіна має менший коєфіцієнт корисної дії, ніж потужніша. Тим, не менш, це зроблено.
Свого часу подібне планувалося зробити і на сусідньому Стеблівському гідровузлі. Проте місцева громада виступила категорично проти.
На жаль, у багатьох випадках екологічний рух відбувається у спосіб, коли забувається свій власний негативний вплив на природу, коли ігноруюються інтереси сусідів. Ще одна його вада полягає у недостатності належних знань про причинно-наслідкові зв’язки у природному середовищі. Одиничні виміри якихось показників не дають достовірних результатів.
Що ж залишається робити в цих умовах? Насамперед не шукати ворогів серед ближніх. Необхідне залучення фахівців до розв’язання проблем. На щастя, у країні здійснюється моніторинг природного середовища і є ще, ті, що у природі щось тямлять.

Віктор Вишневський,
доктор географічних наук
 