Громадський рух "Рось SOS"

Річка Рось, на берегах якої розташовані населені пункти громад Вінничини, Житомирщини, Київщини, Черкащини, в недавньому минулому була могутньою, повноводною, напрочуд чистою і вважалась однією з найкращих та найбільш різноликих річок України. Від покоління до покоління передавались добрі традиції бережно-дбайливого ставлення до річки, за що вона відповідала взаємністю.

Раптом, на якомусь історичному проміжку ці добрі традиції були втрачені!

З недавнього часу  почався  нищівний процес деградації річки, який прогресує з кожним днем. Причиною такого занепаду стало непомірне навантаження на річку від штучних водойм  у всьому її басейні та велика кількість не контрольованих  водозаборів. Збільшення дзеркала штучних водних об’єктів призвело до збільшення площі випаровування та  до різкого зменшення рівня води..

Внаслідок збільшення площі розорювань в охоронних смугах водойм, замулюються  прибережні джерела - кринички, що веде до обміління малих приток, а з полів в водойми вимивається  значна кількість добрив та пестицидів, що перетворює їх на місцеві могильники забруднюючих речовин, в тому числі важких металів і радіонуклідів. Постійне зростання площі мілководдя призвело до багатократного збільшення кількості шкідливих синьо-зелених водоростей, а різке зменшення швидкості течії зумовило знищення природніх механізмів самоочищення річки. Забруднені та недоочищені каналізаційні скиди призвели до забруднення водойм, зниження якості води і без додаткового очищення вживання її стало небезпечним.

Для всіх населених пунктів басейну річки Рось надзвичайно важливо постала задача по створенню умов для самовідновлення її екосистеми, очищення від сміття і відновлення русел  малих приток, відновлення джерел – криничок, як основного постачальника якісної води, значного зменшення кількості водойм (ставків, копанок, гаток, тощо) які, як правило, збудовані самовільно та без належного вивчення місцевих умов, без урахування думки громади, спеціалістів, але суттєво впливають на зменшення водності, швидкості водотоку  річки та на її здатність до самоочищення.

Оскільки малі ріки є дуже чутливими до втручання людини, маємо сумну статистику – їх значна частина повністю, або частково зникла, а оскільки стан малих річок є індикатором стану усієї річкової мережі кожної країни, то це означає, що ми стоїмо на порозі глобальної екологічної катастрофи.

Особливо в останні кілька років над річкою нависла смертельна небезпека. Складається враження, що відбувається планомірне її знищення. Особливу занепокоєність викликають окремі проекти, які інвесторами вміло замасковані під різні назви та освячені благими намірами, а саме: проектне рішення на будівництво міні-металургійного заводу у Білій Церкві у 2007-2008роках; циркон-рутил-ільменітовий Тарасівський кар’єр-гігант, спеціальний дозвіл на розробку якого вже поновлено і датовано від 29 жовтня 2020року; далекоглядні примарні проекти по збагаченню воднем міліардних обсягів  природного газу метану, який ми перекачували в Європу; проекти по зміні геометрії русла та поглибленню дна р. Рось з намивом островів та півостровів та інші.

Для управління водними ресурсами створено РОВР річки Рось, головною задачею якого є створення умов для забезпечення реалізації державної політики у сфері управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів у межах басейну річки Рось.

На мою думку РОВР річки Рось для успішного управління водними ресурсами наділений усіма необхідними управлінськими функціями, окрім однієї-він не взмозі управляти суспільною свідомістю. Адже саме суспільна свідомість/несвідомість в значній мірі посприяла руйнуванню стійкості екосистеми р. Рось.

Саме завдяки нашій колективній байдужості, а часто і від нашої руки зникають джерела-кринички, поряд із занехаяними джерелами народжуються копанки, гатки, ставки; росте кількість несанкціонованих водозаборів, росте кількість неочищених каналізаційних та ливневих скидів, розорюються прибережні смуги, завдяки чому  з полів у водойми потрапляє значна кількість добрив та пестицидів.

Наша дружня підтримка Петиції «Про розробку та здійснення проєкту щодо порятунку річки Рось…» не може сама собою вирішити накопичені проблеми.

З'ясовуючи складові, які ведуть до екологічної катастрофи малих річок, напрошується висновок: без усунення наслідків негативного впливу людини на екосистему річок, самовідновитись вони навряд чи зможуть.

Василь Малярчук