Друзі! Сьогодні продовжуємо Вам розповідати про водосховища, що розташовані в басейні річки Рось. На черзі Білоцерківське середнє водосховище, гребля якого розташована в центрі міста Біла Церква, Київської області.
Додамо, що саме в Білій Церкві розташований Регіональний офіс водних ресурсів річки Рось.
Місто, в якому знаходиться дане водосховище - одне з найстаріших в Україні, його у 1032 році під назвою Святого Георгія на Росі (скорочена літописна назва – Юр’їв) заснував київський князь Ярослав Мудрий. В місті збереглося багато старовинних архітектурних пам'яток: костел, декілька старовинних церков, зимовий палац Браницьких, торгові ряди, 3 синагоги, багато дореволюційної забудови. Але найцікавіші пам'ятки все ж такі природні: неповторний дендропарк "Олександрія" та мальовничі береги річки Рось.
Перші три кам'яні греблі було побудувано графинею Браницькою. Однією із них і було створено Білоцерківське середнє водосховище.
Білоцерківське середнє водосховище використовується для регулювання стоку та рекреації.
Основні проектні характеристики водосховища: довжина – 12,5 км, ширина максимальна – 0,13 км, середня – 0,055 км, глибина максимальна – 4,5 м, середня – 1,5 м, площа водного дзеркала при НПР – 165 га, об’єм води повний – 2,42 млн м3, корисний – 1,9 млн м3,НПР – 144,40 м.
Гребля має водоскид з широким порогом, бутобетонна. Довжина греблі – 135 м. Максимальна висота – 5,0 м, ширина по гребеню 15 м, максимальна ширина по низу 20,4 м. На гребені греблі влаштовано пішохідний місток, який спирається на бетонні блоки висотою 60 см.
Донний водовипуск розташований біля правого берега. Він має два вікна, що перекриваються плоскими щитами. Поперечний переріз водоскиду становить 5,6 м2, пропускна здатність – 19 м3/с. Відмітка порогу споруди – 142,80 м, верху вхідної частини – 144,40 м.
Водосховище, має кілька особливостей. Одна з найважливіших – його розташування посеред Білої Церкви. Це призводить до значного антропогенного навантаження. На берегах улаштовано кілька пляжів, найбільший з них той, що знаходиться на лівому березі вище Центрального мосту.
Особливістю водосховища є також наявність майже в центрі Білої Церкви доволі великого острова, що має назву «Острів дитинства». У 60-ті роки минулого століття за сприяння першого міністра меліорації і водного господарства УРСР Гаркуші Миколи Андрійовича в межах міста Біла Церква було побудовано веслувальний канал завдовжки 1,2 км.
На 2018 рік веслувальний канал був надзвичайно замулений та зарослий болотною рослинністю. Середня глибина веслувального каналу становила всього 1,3 метри. У руслі каналу було багато повалених дерев, відмерлих гілок та кущів, які перешкоджали нормальній течії води. За сприяння РОВР річки Рось (замовник – Білоцерківська міська рада) в 2018 році були проведені будівельні роботи по реконструкції каналу. Загальна кошторисна вартість будівництва склала 8,7 млн. грн.
В середній течії на лівому березі водосховища є чимало мальовничих місць, а саме у південно-західній частині "Олександрії" знаходиться найвища Палієва гора. Назва так званої "гори" пов'язана зі славним іменем білоцерківського і фастівського козацького полковника Семена Пилиповича Палія. А навколо Палієвої гори, скільки сягне око,— чарівної краси зарічанські ліси і сама Рось, що хлюпочеться об скелі підніжжя узвишшя. Крутий, кам’яний схил цієї гори сягає у висоту 27 метрів.
На іншому березі річки Рось красується урочище Голендерня, яке увійшло до території заповідної зони парку «Олександрія».
Проблемою водосховища є невелика пропускна здатність донного водовипуску гідровузла. Відтак, регулювати скид води на гідровузлі дуже складно. Внаслідок цього, рівень води у водосховищі залежить насамперед від скидів розташованого вище Верхнього білоцерківського водосховища. Якщо ж на Росі спостерігається велика водність, спрацювати Білоцерківське середнє водосховище практично неможливо. У зв’язку з цим, під час проходження великих витрат, відбувається затоплення низинних ділянок Білої Церкви.
У цьому разі важливо навести відомості про розрахункове підняття рівня води при проходженні повені 1%-ї забезпеченості – воно становить 147,40 м, що на 3 м вище НПР. У разі такої повені в зону затоплення попадає близько 250 садиб жителів міста. Але тривалий період з відсутністю високих повеней позначився на тому, що питання безпеки не беруться до уваги і береги Росі все більше забудовуються.
Недосконалою є й конструкція пішохідного містка над греблею водосховища, що веде до церкви св. Марії Магдалини. Періодично при загрозі значних повеней він демонтується, а через деякий час споруджується знову.
З лівої сторони греблі знаходиться старий водяний млин. Водяний млин був збудований в першій половині ХІХ століття підприємцем-цукрозаводчиком Підгірським. Млин працював за своїм прямим призначенням аж до 1970-х років. На сьогодні він має статус пам’ятки архітектури місцевого значення і вже давно не працює та станом на 2020 рік перебуває в аварійному стані.
Періодично на водних об'єктах в м. Біла Церква проводяться роботи з санітарної розчистки р. Рось, острова «Дитинства», прибережних захисних смуг, тощо. Так за останні 5 років було виконано робіт на загальному суму 935054 тис. грн.
Ще однією із серйозніших проблем є зливові колектори. Вони облаштовані для відводу дощових і талих вод з території міста в річку Рось та її притоки. Всього у місті Біла Церква 36 колекторів. До Білоцерківського середнього водосховища підведено 16 колекторів. В частину цих колекторів незаконно здійснені так звані врізки побутових стоків окремими несвідомими громадянами та підприємцями. Одним із наслідків таких врізок є значне погіршення якості води у річкі Рось, особливо в літній період.
Білоцерківською міською радою розроблено проєкт відведення прибережних захисних смуг в межах водосховища. Але вони не відведені на місцевості і не закріпленні відповідними знаками (типу А). Внаслідок чого ПЗС інтенсивно забруднюються, забудовуються, тощо.
Із позитивних досягнень хочеться відмітити комфортні облаштування пішохідних доріжок з лавками та освітленням вздовж Росі від дендропарку «Олександрія» до центру міста.