Міжнародний день біорізноманіття, оголошений Генеральною Асамблеєю ООН для залучення уваги до проблем біорізноманіття, відзначається щороку 22 травня, починаючи з 2000 року.
У 1992 році на Конференції Організації Об'єднаних Націй з довкілля та розвитку в Ріо-де-Жанейро (Саміт «Планета Земля») була підписана Конвенція про біологічне різноманіття.
На Всесвітньому Саміті з невиснажливого розвитку в Йоганнесбурзі (2002 року), збереження, невиснажливе використання біорізноманіття та впровадження екосистемного підходу до збереження природи було включено до п'яти пріоритетних проблем людства (інші чотири — вода, енергія, здоров'я та атмосфера).
Ще одним важливим документом стала Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, що вважається механізмом впровадження Рамкової Конвенції на Європейському континенті.
Дана стратегія спрямована на те, щоб зупинити та повернути назад процес деградації біологічного і ландшафтного різноманіття в Європі. Країни Європи несуть спільну відповідальність за збереження своєї природної спадщини та передачу її прийдешнім поколінням.
Всеєвропейська стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття - це внесок Європи в зусилля, які спрямовані на підтримку впровадження Конвенції про охорону
біологічного різноманіття.
Для досягнення мети збалансованого і невиснажливого використання біологічного та ландшафтного різноманіття Стратегія передбачає впровадження 10 принципів в усі галузі (сектори), де використовуються природні ресурси.
Такими принципами є:
принцип обережного прийняття рішень, принцип уникнення загроз, принцип запобігання втратам, принцип переміщення небезпечних виробництв, принцип екологічної компенсації, принцип екологічної єдності, принцип відновлення та (від)творення природних ресурсів, принцип найкращої існуючої технології та найкращих екологічних методів, принцип "забруднювач платить", принцип участі громадськості та її доступу до інформації.
Серед пріоритетних завдань Стратегії визначено пошук можливостей впровадження положення на захист біологічного та ландшафтного різноманіття в соціальні та економічні галузі (сектори): сільське господарство, лісництво, мисливство, рибальство, водогосподарську діяльність, енергетику і промисловість, транспорт, туризм та рекреацію, оборону, структурну та регіональну політику, міське та сільське планування.
В Україні існує низка ініціатив щодо моніторингу й аналізу біорізноманіття. 2012 року започатковано цикл конференцій та видань «Динаміка біорізноманіття». Кабінет Міністрів України розпорядженням № 675-р від 22 вересня 2004 року схвалив Концепцію Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005–2025 роки.
Міжнародному дню біологічного різноманіття кожного року присвоюється відповідна тематика задля порушення актуальних питань щодо його збереження, у тому числі й тих, що стосуються водних проблем. Так, 2004 року цей день був присвячений темі «Біорізноманіття: продукти харчування, вода та здоров'я для всіх», а 2013 року - «Вода та біорізноманіття». Цьогорічна тема Міжнародного дня біорізноманіття - «Біорізноманіття островів».
З кожним роком внаслідок дії людського фактору на навколишнє природне середовище відбувається виснаження та вичерпання природних ресурсів, завдається значна шкода цілим екосистемам, що призводить до скорочення біорізноманіття нашої планети.
Щорічне відзначення Міжнародного дня біологічного різноманіття є гарною нагодою звернути увагу на актуальність проблеми його збереження.